- скарлючити
- —————————————————————————————скарлю́читидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
скарлючити — чу, чиш, док., перех., розм. 1) Сильно зігнути, скорчити. || Неприродно викривити (руки, пальці і т. ін.). 2) безос. Звести судомою; зсудомити … Український тлумачний словник
поскарлючувати — ує, док., перех., розм. Скарлючити (пальці, руки і т. ін. багатьом); поскорчувати багатьох … Український тлумачний словник
скарлючений — а, е. 1) розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до скарлючити 1). 2) у знач. прикм. Який зігнувся, зіщулився; скорчений. || Який неприродно викривився (про руки, пальці і т. ін.) … Український тлумачний словник